ПОПОВИЧ Олександр Юрійович… Йому тепер назавжди 35…
28 липня 2023 року Тересвянська громада у глибокій скорботі отримала офіційне сповіщення про смерть вірного сина України, нашого земляка – Поповича Олександра Юрійовича.
Йому б ще жити, творити майбутнє, відбудовувати країну, в перемогу якої вірив до останнього подиху життя. Його подвиг – це героїчна історія, наша вічна пам’ять і невимовний біль…
Олександр Попович, солдат, стрілець-помічник гранометника гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556, із самого початку повномасштабного вторгнення захищав рідну землю від російського агресора.
У складі 128 бригади Олександр побував на всіх найгарячіших, критичних ділянках фронту, брав участь у обороні, наступах і штурмах, у серпні-місяці був поранений на херсонському напрямку.
14.12.2022 року, в ході відбиття штурмових дій противника, в районі населеного пункту Яковлівка Донецької області, зник безвісті.
Попович Олександр Юрійович, народився 31 січня 1987 року у с.Крива Тячівського району у добропорядній сім’ї. Опісля закінчення Кривської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів, Олександр навчався у Тячівському професійному ліцеї, який закінчив у 2005 році. Проходив строкову службу в лавах української армії, 8 жовтня 2005 року склав присягу на вірність українському народові у військовій частині А3769. Відтак, після проходження військової служби розпочав трудову діяльність та продовжив навчання у закладі вищої освіти України у Націона́льному університе́ті «Льві́вська політе́хніка», який закінчив у 2013 році.
З 1 листопада 2017 року до дня повномасштабного вторгнення ворога в Україну працював контролером енергонагляду Тячівського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
14 грудня, - трагічний день для родини, для всієї Тересвянської громади, для всіх тих, хто знав, любив і поважав Олександра; 14.12.2022р. – день загибелі нашого Героя, Захисника, справжнього патріота, люблячого сина, дорогого брата, хорошого товариша, побратима.
Навіки втратила Тересвянська громада ще одного свого Героя, плани та сподівання якого перекреслила проклята московська орда. Ми у вічному боргу перед захисниками, котрі віддали своє життя за Батьківщину.
Інформація про зустріч та поховання Героя буде повідомлена додатково.
Дякуємо батькам за виховання сина – справжнього патріота, мужнього воїна.
Світла пам’ять про Олександра Поповича не згасне!
Честь і слава Герою-земляку!
