Минають сумні роковини
27 грудня минає 2 роки від дня загибелі нашого Героя...Минає рік, коли в нашу громаду прийшло підтвердження про загибель Олега Кашевського, захисника України.
Роки минають та біль не має давності. Минає 2 роки, як жорстока війна забрала життя нашого земляка, Олега Анатолійовича Кашевського, 33-річного жителя Грушова Тересвянської громади.
Кашевський Олег Анатолійович народився 27 лютого 1989 року в селі Грушово. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої працював за кордоном, любив життя, мав багато друзів і будував плани на майбутнє.
У пам’яті всіх, хто знав Олега, він залишиться світлим, добрим, людяним, життєрадісним…
Коли ворог прийшов із війною, Олег став на захист своєї країни та своїх рідних, став добровольцем і вступив до лав ЗСУ у червні 2022 року. Олег свідомо змінив своє життя зі звичного, мирного на тривожне, сповнене небезпек, на фронті був водієм групи засобів виводу та евакуації роти спеціалізованої розвідки.
Кашевський Олег Анатолійович, матрос, військовослужбовець військової частини А0878, загинув 27 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області.
Довгою була дорога Героя додому. Олег вважався безвісти зниклим, і лише через рік після його останнього бою, 27 грудня 2023 року було підтверджено його загибель. Тіло військовослужбовця ідентифікували за результатами ДНК-експертизи. 31 грудня 2023 року Герой навіки повернувся у рідне Закарпаття. 1 січня 2024 року захисника провели в його останню земну дорогу. Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі рідного села.
За наш спокій, за мир в Україні, за майбутнє він віддав життя. І це гідний приклад справжнього героїзму та самопожертви. Він був звичайним хлопцем, а став творцем української державності. Вірний військовій присязі на відданість українському народові! Згадаймо нашого земляка Олега Кашевського в день його смерті добрим словом, щирою молитвою, скорботним мовчанням.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну!
